Словник української мови (1927)/кривити
| ◀ кривина | Словник української мови К кривити |
кривитися ▶ |
|
Криви́ти, влю́, виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за-для його. К. Іов. 28.
| ◀ кривина | Словник української мови Борис Грінченко К кривити |
кривитися ▶ |
|
Словник української мови — К
кривити
Борис Грінченко
1927
Криви́ти, влю́, виш, гл. 1) Кривить. 2) Поступать несправедливо. Він первих вас за кривду покарає, дарма, що ви кривили за-для його. К. Іов. 28.