Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/крийма

Матеріал з Вікіджерел

Кри́йма, нар. Закрыто вплотную. По синьому морю як бжоли снували (кораблі), що аж море собою, наче хмарами тими, крийма укривали. ЗЮЗО. I. 176.