Словник української мови (1927)/крик

by Борис Грінченко

◀ крийма

Словник української мови Борис Грінченко К крик

крикливий ▶

Київ: Горно, 1927

Кри́к, ку, м. Крик. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а баба у крик. Ном. № 10058. Як ось: трус, галас, крик. Гул.-Арт. Кри́ком крича́ти. Громко кричать. Криком кричала: пробі ратуйте!