Словник української мови (1927)/кропити
Зовнішній вигляд
◀ кропильниця | Словник української мови К кропити |
кропівник ▶ |
|
Кропи́ти, плю́, пиш, гл. Кропить, окроплять. Сонце світить, дощик кропить. Ном. № 236. Кропи нас, мати, свяченою водою. Грин. III. 510.