Словник української мови (1927)/кропівник
| ◀ кропити | Словник української мови К кропівник |
кропій ▶ |
|
Кропівни́к, ка, м. У гуцульских древорубов: рабочий, поливающий водой деревянный желоб, по которому с горы вниз спускается дерево. Шух. I. 179.
| ◀ кропити | Словник української мови Борис Грінченко К кропівник |
кропій ▶ |
|
Словник української мови — К
кропівник
Борис Грінченко
1927
Кропівни́к, ка, м. У гуцульских древорубов: рабочий, поливающий водой деревянный желоб, по которому с горы вниз спускается дерево. Шух. I. 179.