Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/кроїти

Матеріал з Вікіджерел

Кро́їти, кро́ю, їш, гл. = Кра́яти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Ном. № 9577. Як будуть козаче то тіло кроїть. Федьк. III. 152.