Словник української мови (1927)/кріпитися

by Борис Грінченко

◀ кріпити

Словник української мови Борис Грінченко К кріпитися

кріпка ▶

Київ: Горно, 1927

Кріпи́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Крепиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.