Словник української мови (1927)/кілочок
| ◀ кілок | Словник української мови К кілочок |
кілька ▶ |
|
Кіло́чок, чка, м. Ум. от кіло́к. 1) Употребляется как уменьшительное от кіло́к во всех указанных выше значениях. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. ЗОЮР. I. 308. Два кілочки у стіні… на їх нічого не висить. МВ. III. 2) = Чека́. Рудч. Чп. 249, 250. 3) В сновальнице: колышки, на которые надевается пряжа. Вас. 202. 4) Колок у струнных музыкальных инструментов для укрепы струн.