Словник української мови (1927)/кіптяга
| ◀ кіптюга | Словник української мови К кіптяга |
кір ▶ |
|
Кіптяга́, ги́, ж. Пыль. Кіптягу збили діти у хаті. Кіптяга така, що й світу не видко. Черк. у. Збив таку кептягу коло землянки. Мир. ХРВ. 83.
| ◀ кіптюга | Словник української мови Борис Грінченко К кіптяга |
кір ▶ |
|
Словник української мови — К
кіптяга
Борис Грінченко
1927
Кіптяга́, ги́, ж. Пыль. Кіптягу збили діти у хаті. Кіптяга така, що й світу не видко. Черк. у. Збив таку кептягу коло землянки. Мир. ХРВ. 83.