Словник української мови (1927)/кіс

by Борис Грінченко

◀ кірчик

Словник української мови Борис Грінченко К кіс

кіска ▶

Київ: Горно, 1927

Кіс, коса́, м. 1) Дрозд черный, Turdus merula. Желех. Кіс гривка́стий. Дрозд ошейниковый, Turdus torquatus. Вх. Лем. 424. *2) Род игры или забавы у тела покойника (Галичина и Угорщина). Етногр. Зб.