Словник української мови (1927)/їдак
Зовнішній вигляд
◀ їда | Словник української мови Ї їдак |
їдало ▶ |
|
Їда́к, ка́, м. 1) = Їде́ць. Желех. *2) Во мн. ч. — зубы. Бач, а їдаки ще добрі: по їдаках так він би жив ще год півсотні. Екатер. г. Сл. Яворн.