Словник української мови (1927)/їдало
| ◀ їдак | Словник української мови Ї їдало |
їдальний ▶ |
|
Ї́дало, ла, с. Шутливо: желудок. Желех.
Їда́ло, ла, с. 1) Широкая часть ложки, та, которой набирается пища. Шух. I. 247. *2) Рот. Умивайся лучче! Чому миєш саме їдало? Мий усе лице. Екатєр. г. Сл. Яворн. Ум. Їда́льце.