Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/ґелета

Матеріал з Вікіджерел

Ґеле́та, ти, ж. Деревянный сосуд, боченок. Угор. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. III. 40. См. Геле́та.