Словник української мови (1927)/ґерлянка
| ◀ ґерлак | Словник української мови Ґ ґерлянка |
ґерувати ▶ |
|
Ґерля́нка, ки, ж. 1) См. Єтір з пру́тя. *2) Горло, глотка, пасть.
| ◀ ґерлак | Словник української мови Борис Грінченко Ґ ґерлянка |
ґерувати ▶ |
|
Словник української мови — Ґ
ґерлянка
Борис Грінченко
1927
Ґерля́нка, ки, ж. 1) См. Єтір з пру́тя. *2) Горло, глотка, пасть.