Словник української мови (1927)/ґондзоль
Зовнішній вигляд
◀ ґолькнути | Словник української мови Ґ ґондзоль |
ґондзоля ▶ |
|
Ґо́ндзоль, ля, м. и ґондзо́ля, лі, ж. Побрякушка. Ото гіццає оце намисто, ще зуби повибиває тим ґондзолем. Уман. у. Ум. Ґондзо́лька, ґондзоля́чка. Ув. Ґондзоля́ка.