Словник української мови (1937)/або
| ◀ аблегат | Словник української мови А або |
абомовня ▶ |
|
Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто інший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. Шевч. 154. 2) Разве, нешто. Або я знаю? Абож і не жаль? Драг. 143. 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Посл. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлучнику головою наложити. Чуб. III. 140. 4) Або́що. Что ли. Ходи вже, абощо! Пораюсь там коло печі, абощо, а він: «Чого це так довго, Парасю?» МВ. II. 22. 5) Або що́? Разве что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!