Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/абомовня

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
абомовня
Київ: Соцеквидав України, 1937

Абомо́вня, ні, ж. Отголосок, эхо. Ударить плова з громами, від яких розходиться по всіх горах абомовня — відгомін. Шух. I. 212.