Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/араші

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
араші
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ара́ші, шів, м. мн. Дышло воловье у двухколесной арбы. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36. См. II. Ариш.