Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/аргат

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
А
аргат
Київ: Соцеквидав України, 1937

Арга́т, та, м. 1) Работник, наемник. Пот. III. 15. 2) Рабочий на запорожских рыбных ловлях, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Чп. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.