Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бабин

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бабин
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́бин, на, не. 1) Принадлежащий бабі, бабин. Танцювали миші по бабиній хаті. Чуб. V. 515. 2) Ба́бине літо. Бабье лето. Теплые дни осенью, когда летает паутина, которую тоже называют ба́бине лі́то. 3) Ба́бин пес. Зоол. Phalaena caja, медведица. Вх. Лем. 425.