Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бабич

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бабич
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́бич, ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самец стрекозы. Шейк.