Словник української мови (1937)/бабник

by Борис Грінченко

◀ баблятися

Словник української мови Борис Грінченко Б бабник

бабодур ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Бабни́к, ка́, м. 1) Сосуд, в котором пекут баби. См. Баба 21. 2) = Бабинець. Подольск. г. Шейк.