Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бакуняр

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бакуняр
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бакуня́р, ра́, м. Контрабандист, переносящий табак. Желех. См. Бакун.