Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/баламута

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ баламут Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баламута 		баламутити ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Баламу́та, ти. 1) М. = Баламут 1. Шейк. 2) Ж. Затруднение, замешательство. Угор.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/баламута&oldid=563070