Словник української мови (1937)/баламутити
Зовнішній вигляд
◀ баламута | Словник української мови Б баламутити |
баламутка ▶ |
|
Баламу́тити, чу, тиш, гл. 1) Мутить, возмущать, то же, что и каламутити. 2) Смущать, нарушать покой. Чуб. V. 106. Нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспольству. К. ЧР. 107.