Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/баламутний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баламутний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Баламу́тний, а, е. 1) Мутный, нечистый (о жидкостях), то же, что и каламутний. 2) Непокойный, тревожащий.