Словник української мови (1937)/баламутно
| ◀ баламутний | Словник української мови Б баламутно |
баламутство ▶ |
|
Баламу́тно, нар. 1) Тревожно, неспокойно. 2) Несправедливо. Декуди говорять: скривився, як середа на п'ятницю, — але то вже баламутно, бо середа не має чого кривитися на п'ятницю, бо обі однаково пісні. ЕЗ. V. 209.