Словник української мови (1937)/балець

by Борис Грінченко

◀ балега

Словник української мови Борис Грінченко Б балець

бали ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́лець, льця, м. 1) Головное покрывало, головной платок женщины (во время свадебного обряда?). Желех. Балець, матінко, балець, на сім мір та й на палець; що буде завивати, то буде споминати: «то невісточка дала, бодай щастє мала. Гол. IV. 321. 2) Род свадебного хлеба. Гол. IV. 369, 395.