Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/балякати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ балюра Словник української мови
Борис Грінченко
Б
балякати 		баляки ▶
Київ: Соцеквидав України, 1937

Баля́кати, каю, єш, гл. = Балакати. Чую, балякає з кимсь. О. 1862. VII. 38.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/балякати&oldid=563119