Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/банітувати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
банітувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Банітува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Шельмовать, бранить последними словами. 2) Мучить. Лубен. у. 3) — ро́зумом = Баламутити 2. Желех.