Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/барвити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
барвити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́рвити, влю, виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.