Словник української мови (1937)/барвін

by Борис Грінченко

◀ барвити

Словник української мови Борис Грінченко Б барвін

барвінець ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Барві́н, ну, м. = Барвінок. Барвін процвітає. Млак. 90. То же: барві́н-листо́к. Ходжу, блуджу понад лози, а в тих лозах барвін-листок, — щипну, вирву, вінець сплету. Чуб. III. 37.