Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бардадим

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бардадим
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бардади́м, ма, м. Крупной комплекции человек, верзила.