Словник української мови (1937)/бардина

by Борис Грінченко

◀ бардига

Словник української мови Борис Грінченко Б бардина

бардичка ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Барди́на, ни, ж. = Барда 2. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю ніч двину. Чуб. V. 172. Ум. Барди́нка, барди́ночка.