Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бахтати

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бахтати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бахта́ти, таю, єш, гл. Буйно расти. Подольск. г.