Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бачити

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бачити
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́чити, чу, чиш, гл. 1) Видеть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. Бач! Вишь, вот. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. I. 16. 2) Думать, полагать. Угор.