Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бачитися

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бачитися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́читися, чуся, чишся, гл. Видеться, встречаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Чуб. Ба́читься, сокр. бачця. Кажется, кажись, как видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Кв. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Чуб. V. 211. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким. Шевч. 75.