Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/баяти

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
баяти
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ба́яти, ба́ю, єш, гл. 1) Рассказывать. Фр. Пр. 26. Казали б казку, баяли б байку до самого світу. Рудч. Ск. 2) Ворожить суеверным способом, шарлатанить. Угор.