Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/бгайниця

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
бгайниця
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бга́йниця, ці, ж. Женщина, делающая из теста свадебные хлебы. МУЕ. I. 116. (Полт.). См. Бгати.