Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безвинно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безвинно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безви́нно, нар. Без вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. К. Псал. 286.