Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безвиходно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безвиходно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безви́ходно, нар. Не выходя, безвыходно. Там я безвиходно й сидів. Кв.