Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безвіддя

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безвіддя
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безві́ддя, дя, с. Безводие, недостаток воды. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному проживати. Нп. Припало на безвідді, на безхліб'ї пропадати. АД. I. 118.