Словник української мови (1937)/безкраїй

by Борис Грінченко

◀ безкостий

Словник української мови Борис Грінченко Б безкраїй

безкрайній ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безкра́їй, я, є. Беспредельный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраїй. МВ. I. 61.