Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безкраїй

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безкраїй
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безкра́їй, я, є. Беспредельный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраїй. МВ. I. 61.