Словник української мови (1937)/безмозкий

by Борис Грінченко

◀ безмовно

Словник української мови Борис Грінченко Б безмозкий

безна ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безмо́зкий, а, е. 1) Не имеющий мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. (Заг.: пьявка). Ном. № 98, стр. 293. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий. (Брань). МВ. (КС. 1902. X. 152).