Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безна

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безна
Київ: Соцеквидав України, 1937

Бе́зна, ни, ж. Запущенное поле, дурное неудобное место. Ковел. у. Отсюда: забезнити поле — запустить ниву.