Словник української мови (1937)/безневинність

by Борис Грінченко

◀ безневинний

Словник української мови Борис Грінченко Б безневинність

безневинно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безневи́нність, ності, ж. Невинность, неповинность, невиновность. Хто вже був у бувальцях, то зараз і зробив так, не вповаючи на безневинність свою. МВ. II. 191.