Словник української мови (1937)/безпереводно

by Борис Грінченко

◀ безпереводний

Словник української мови Борис Грінченко Б безпереводно

безперемінно ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Безперево́дно, нар. Неистощимо, постоянно. У тій пущі безпереводно вовки є. Волч. у. См. Безвиводно.