Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безперечний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безперечний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безпере́чний, а, е. Бесспорный, несомненный. Галиц.