Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/безпремінно

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Б
безпремінно
Київ: Соцеквидав України, 1937

Безпре́мі́нно, нар. Непременно. Хтось безпремінно буде в гості. Чуб. I. 58.