Словник української мови (1937)/безприпорий
Зовнішній вигляд
◀ безпремінно | Словник української мови Б безприпорий |
безпритомний ▶ |
|
Безприпо́рий, а, е. О воле: не имеющий возвышения в конце шеи, на которое упирается ярмо. См. Припір. Безприпорий віл. Волч. у.